Складні питання культури мови
Складні питання культури мови
План
Координація підмета і присудка
Складні випадки керування в українській мові
Норми вживання прийменників у словосполученнях. Особливості
використання прийменника по
Синтаксичні норми побудови складних речень
Література
Конкретна форма дієслова-присудка зумовлюється
конкретною граматичною формою підмета. Таке співвідношення форм головних членів
речення відповідає підрядному зв’язку узгодження. І тому традиційні граматики, класифікують
підмет і присудок як предикативне словосполучення, вбачали між ними зв'язок узгодження.
Але останнім часом у вітчизняному мовознавстві
внаслідок глибшого вивчення типів підрядних зв’язків між компонентами словосполучень
побутує інша думка про зв'язок між підметом і присудком. У сучасних наукових працях
із синтаксису простого речення та в спеціальних дослідженнях, присвячених підрядним
зв’язкам у словосполученнях, розмежовується узгодження, яке буває між означуваним
словом (іменником) і означенням (прикметником, займенником, дієприкметником), та
зв'язок, що існує між головними членами речення. Підмет і присудок перебувають у
предикативному зв’язку, який не ототожнюється ні з сурядним, ні з підрядним. Не
розглядається він і в словосполученнях, бо на основі головних членів речення формується
речення, а не словосполучення. Дослідники вважають, що між ними існує к о р е л
я ц і я, тобто уподібнення граматичних форм.
Координація форм підмета і присудка зумовлюється
різними причинами. На граматичну форму присудка насамперед може впливати граматична
форма підмета (рід, число), характер лексичних значень іменників-підметів (істота
/ неістота), позиція присудка щодо підмета (особливо при однорідних підметах) тощо.
Особливості узгодження підмета з присудком:
1)
підмет, виражений іменником + числівником
а) якщо числівник,
закінчується на одиницю (31, 151 і т.д.), то форма присудка виражається в
однині (Двадцять один комп’ютер придбав банк);
б) якщо числівник закінчується
на два, три, чотири, то форма присудка виражається у множині (однина - у
безособовому реченні): Чотири студенти пропустили заняття, Чотири студенти
було відзначено на святі;
в) якщо підмет виражений
збірним числівником, то форма присудка може бути або в однині, або в множині:
Семеро студентів з’явилося (або з’явилися) на консультації;
г) якщо підмет виражений
іншими числівниками, то присудок - в однині або в множині: Сімнадцять агрегатів
списали (або списано) у зв’язку з їхньою якістю.
2)
якщо підмет виражений словами більшість, меншість,
багато, мало, ряд, частина, кілька, декілька + іменник, то присудок має форму
однини (Більшість абітурієнтів буде зарахована на стипендію та забезпечення гуртожитком)
або у множині, коли головні члени речення розділені підрядним реченням, коли головні
члени є однорідними (Ряд питань, які внесені до іспиту, будуть поставлені в письмовій
формі);
3)
якщо підмет виражений займенниками хто, дехто,
ніхто, ніщо та ін., то форма присудка - в однині: Усі, хто прийшов реєстрацію,
повинні з’явитися вчасно;
4)
якщо підмет виражений іменник + прикладка:
а) виставка-продаж,
музей-садиба, де підмет - родове поняття, ширше, а прикладка
- видове, вужче, то присудок узгоджується із підметом, а не з прикладкою: Школа-інтернат
має всі зручності;
б) родова назва + символічна назва (фабрика
"Боженківець", кінотеатр "Україна" і под.), то присудок
узгоджується із загальною, родовою назвою: Об’єднання "Світило" уклало
угоду на постачу друкарського паперу;
5) якщо однорідні підмети
розділені протиставними сполучниками не - а, не лише - а й, то присудок виражається
в однині: Не лише економічного, а й юридичного обґрунтування потребує ця проблема;
6) однорідні підмети
із значенням, наприклад значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка сума,
присудок - в однині: Значна частина верстатів і механізмів відповідає сучасним
вимогам деревообробки;
7) якщо підмет виражений
абревіатурою, то присудок узгоджується у роді, числі, що й головне слово
у словосполученні, від якого утворено абревіатуру: УАН (Українська академія наук)
була заснована в 1918 році.
Отже, координація форм простого присудка і підмета,
вираженого називним відмінком іменника (субстантивованого слова), позбавлена варіантності
у формі числа. При підметах, виражених словосполученням, та при однорідних підметах
координація форм присудка з підметами зумовлюється кількома як граматичними, так
і смисловими факторами, тому й допускаються варіативність числової форми присудка.
Керуванням називається
такий тип підрядного зв’язку, за якого головне слово потребує від залежного певної
відмінкової форми, що залишається постійною за будь-якої зміни головного слова.
Керувати можуть усі повнозначні слова, а бути керованими
- тільки ті з них, що змінюються за відмінками.
Розглянемо нормативні залежні слова у конструкціях
з керуванням, які виражені:
а) формою родового відмінка (кого, чого) - навчитися
цього, виявляти його;
б) формою родового відмінка з прийменником у
(у кого) - навчитися у кого;
в) формою родового відмінка з прийменником до
(до кого, до чого) - звернулися до неї, ставитися до них;
г) формою знахідного відмінка (кого, що) - вкладати
почуття, виховувати цю рису;
ґ) формою знахідного відмінка з прийменником
у (у кого, у що) - вкладати у слова, викликати у відповідь;
д) формою знахідного відмінка з прийменником
за (за що) - поважати за що;
е) формою знахідного відмінка з прийменником
про - про неї знаєте;
є) формою орудного відмінка (ким, чим) - стане
звичкою;
ж) формою орудного відмінка з прийменником з
(з ким, з чим) - вітатися з людьми;
з) формою орудного відмінка з прийменником над
(над ким, над чим) - подумайте над цим;
и) формою місцевого відмінка з прийменником
у (у кому, у чому) - виховувати у собі.
Потрібно запам’ятати складні випадки правильного
поєднання слів (керування) в українській мові, особливо це є важливим при перекладі
з російської мови:
адресувати кому
аналогія з чим,
до чого, між
чим
багатий / бідний на
що
болить кому що
вживати чого, що
вибачати кому
вибачатися перед
ким
відповідно до чого
вчитися чого
глумитися з кого-чого
ґрунтуватися на
чому
дбати про кого-що,
за кого-що
додержувати чого
докоряти кому
дорівнювати чому
досягати кого, чого
дякувати кому-чому
ждати кого-чого
заввишки з кого,
як хто-що
завдавати чого
завдяки чому
завідувач чого
завідуючий чим
заздрити кому-чому,
на кого-
що
запобігати чому
заслуговувати на
кого-що,
кого-чого
заснований ким-чим
застерігати від
чого
захворіти на що
зачекати на кого-що
згідно з чим
здатний на що, до
чого
зневажати кого-що
знущатися з кого
ігнорувати кого-що
командувач кого-чого
командуючий ким-чим
корисний кому, для
кого-чого
личити кому-чому
милуватися ким-чим,
з кого
набувати чого
навчатися чого
наголошувати що,
на чому
надихати на що
наповнений чим
наражатися на що
нарікати на кого-що
насміхатися з кого-чого
наштовхуватися на
кого-що
несила кому
нехтувати ким-чим
обертати на кого-що,
ким-чим,
рідше в кого-що
оволодіти ким-чим
одружуватися з ким
оженитися на кому
опанувати кого-що
опікувати кого-що
опікуватися ким-чим
освоїти що
оснований на чому
остерігатися кого-чого,
рідше
від кого-чого
очікувати кого-чого,
на кого-що
панувати над ким-чим
паралельно до кого-чого
перевага над ким-чим
переважати над ким-чим
перейматися чим
підлягати чому
підпадати під що
під силу кому
піклуватися про
кого-що,
рідше за кого-що
побратися з ким
повідомляти кого,
рідше кому
поводитися з ким-чим
подібний до кого-чого
позбуватися кого-чого
покласти початок чому,
у
чому
поступатися ким-чим
потерпати від чого
потребувати чого
приглядати за ким-чим
придатний до чого,
для чого
призводити до чого
призначений для
кого-чого,
кому
припускатися чого
присвячувати кому-чому
пробачати кому
протилежний чому
прощати кому
радіти з чого, кому-чому
слідкувати за ким-чим
сміятися з кого-чого
співзвучний з чим,
чому
сповнений чого
сподіватися кого-чого,
на
кого-що
спричинити що
стежити за ким-чим
стосовно чого, до
чого
стосуватися кого-чого
страждати від чого
сумувати за ким-чим,
без
кого-чого
схожий на кого-що,
з ким-чим
тішитися ким-чим,
з кого-чого
торкатися кого-чого
тотожний чому, з
чим
тужити за ким-чим,
рідше по
кому-чому
турбуватися за кого-що,
про
кого-що
тяжіти до кого-чого
уболівати за кого-чого
уникати кого-чого
учитися чого
упадати за ким,
біля (коло)
кого
хворий на що
цуратися кого-чого,
рідше
ким-чим
чекати кого-що, на
кого-що.
Прийменник - незмінне
службове слово, яке вказує на синтаксичне підпорядкування іменника (або його еквівалентів)
іншим словам у реченні або словосполученні.
Кожна мова має свої специфічні особливості у вживанні
прийменників. Традиційно закріпленими значеннями в українській мові для прийменників
є такі:
Прийменник
|
Значення
|
Приклади
|
В (у), на, з, над, перед, при, до, уздовж та ін.
|
просторове
|
спати у гамаку, їхати на коні (їхати конем), прийти
з лісу, будинок над морем, стояти перед дзеркалом, рости при дорозі, усміхнутися
до мами.
|
За, у, до, о, через, над та ін.
|
часове
|
за звітний період, до сьомої години, через п’ять хвилин,
за сім тижнів.
|
Від, через, з, в силу, з нагоди, завдяки, всупереч та
ін.
|
причинове
|
ліки від ангіни, піти через хворобу, в силу обставин,
з нагоди ювілею, завдяки дружбі, всупереч обставинам.
|
Для, на, заради
|
мети
|
для загального добра, заради миру.
|
Проти
|
порівняння
|
проти минулого року.
|
Між собою прийменники можуть вступати в антонімічні
(на столі - під столом), омонімічні (за столом - відношення, за годину - часове),
синонімічні відношення (біля дороги - коло дороги). Вибір прийменника при спілкуванні
зумовлюється стилем мовлення, ситуацією комунікації, контекстом.
Прийменники можуть виступати у різних варіантах:
це зумовлюється закономірностями милозвучності української мови. Зокрема, для прийменника
з характерні такі варіанти:
Прийменник
|
Правило
|
Приклад
|
з
|
1. Перед словом, що починається голосним, незалежно
від паузи або закінчення попереднього слова
|
Вітер з України.
|
2. Перед приголосним, (окрім с, ш) або сполученням
приголосних, якщо попереднє слово закінчується на голосний
|
Я пізнаю твою душу з тисяч інших.
Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко).
|
3. Часто на початку речення
|
З роси і сонця зіткана іде до нас весна.
|
із
|
1. Між словами, перше з яких закінчується на приголосний,
а друге починається приголосним
|
Раз у раз із сходу країни приходили різні чутки.
|
2. На початку речення
|
Із глибоким сумом він згадував минуле
|
3. Перед словом, що починається глухим або сполученням
двох приголосних
|
Вирізнятися із сотень інших людей - ознака індивідуальності.
|
зі
|
1. Перед сполученням приголосних, коли початковими виступають
літери з, с, ц, ч, ш, незалежно від закінчення попереднього слова
|
Серед пустелі зі страшною силою пронісся вихор.
|
зо
|
1. Завжди при числівниках два, три
|
Зо три години пацієнти чекали на лікаря.
|
2. Перед займенником мною (можлива також форма
зі)
|
Зо мною він розмовляв тихим, спокійним голосом.
|
Для прийменників характерним явищем є міжмовне
контактування. Навіть у таких близьких мовах, як українська та російська, прийменники
використовуються по-різному, при чому значення прийменника виявляється лише в контексті:
один і той же прийменник може перекладатися по-іншому. Прийменник "по"
займає серед них особливе місце, бо викликає найбільше труднощів при перекладі
та вживанні.
Наведемо приклади перекладу найпоширеніших прийменників:
Прийменник у російській мові
|
приклади
|
Прийменник в українській мові
|
приклади
|
по
|
а) дежурный по школе, гулять по городу
|
по
|
Черговий по школі
|
б) идти по берегу (Тв. падеж без предлога)
|
-
|
Іти берегом
(Ор. в. одн.)
|
в) пособие по литературе
|
з
|
Посібник з літератури
|
г) по собственному желанию, по поручению
|
за
|
За власним бажанням, за дорученням, за моїми даними
|
д) по адресу, по виду, по заказу, по требованию
|
на
|
На адресу, на вигляд (із вигляду), на замовлення, на
вимогу
|
е) отпуск по болезни, по ошибке
|
через
|
Відпустка через хворобу, через помилку (і помилково)
|
є) коса по пояс, с 1937 по 1942 год, прийтись
по вкусу
|
до
|
Коса до пояса, з 1937 до 1942 року, припасти до смаку
|
ж) по получении, смотря по погоде, комиссия по составлению
резолюций, мероприятие по…, по обыкновению
|
інші (після, залежно, для, щодо, як)
|
Після одержання, залежно від погоди, комісія для складання
резолюцій, заходи щодо…, як звичайно
|
в
|
а) завернуть в бумагу
|
у, в
|
Загорнути в папір, зошит у клітинку
|
б) ходить в школу, поступать в институт, принять во
внимание
|
до
|
Ходити до школи, вступати до інституту, взяти до уваги
|
в) в пользу, в рассрочку
|
на
|
На користь, на виплат
|
г) в один день, щель в ладонь, в пять часов, сказать
в двух словах, в последнее время
|
інші засоби
|
За один день, щілина з долоню, о п’ятій годині, сказати
двома словами, останнім часом
|
при
|
а) при свидетелях, при скорости
|
при
|
При свідках, при швидкості
|
б) при входе, при мне
|
біля, коло, поруч
|
Біля входу, коло
|
в) при условии, при выполнении
|
за, під час
|
За умови, під час виконання
|
г) при сем пилагается, при одном воспоминании, при помощи
скальпеля
|
інші засоби
|
До цього додається, від самої згадки, за допомогою скальпеля
|
на
|
а) на окне, перевести на украинский язык
|
на
|
На вікні, перекласти на українську мову (української
мовою)
|
б) на днях, приехать на пароходе, обучаться на родном
языке
|
Ор. в. без прийменника
|
Днями, приїхати пароплавом, навчатися рідною мовою
|
в) на следующий день, на всякий случай
|
інші засоби
|
Наступного дня, про (на) всякий (всяк) випадок
|
из-за
|
а) из-за границы, из-за облаков
|
З-за, із-за
|
З-за кордону, із-за хмар
|
б) из-за вас, из-за неосторожности
|
через
|
Через вас, через необережність
|
Залежно від засобів зв’язку частин (сполучники,
інтонація), складні речення поділяються на складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові.
Крім того, на конструювання речення впливає:
Порядок розташування складових частин стосовно
одна одної в реченні. Наприклад, якщо частина починається сполучником бо,
вона буде обов’язково стояти тільки після іншої складової частини:
Мріяв Лука Митрофанович і про свій колбуд з
кінозалом, бо одного театру для району мало.
Часові форми присудків частин складного речення.
Якщо, наприклад, присудок першої частини виражений дієсловом майбутнього часу, то
присудок другої частини можна вживати в теперішньому, майбутньому або минулому часі:
Сміх лунатиме усюди, якщо цього бажатимете ви
(якщо цього бажали ви, якщо цього бажаєте ви).
Лексичні засоби.
Де господар не ходить, там нивка не родить.
- обидві предикативні частини зв’язані між собою такими
лексичними засобами:
1) прислівниками місця там - де;
2) заперечною часткою не, яка стоїть перед
дієсловами ходить, робить.
Складносурядним називається
таке складне речення, частини якого пов’язуються сполучниками сурядності (єднальними,
протиставними, розділовими, градаційними, пояснювальними). Найчастіше складносурядні
речення вживаються в описових текстах.
Розмаїті відтінки в смислових та синтаксичних відношеннях
між частинами складного речення особливо виразно виявляються в структурі складнопідрядного
речення (таке, частини якого пов’язуються між собою сполучниками підрядності або
сполучними словами).
Підрядні речення залежно від мети автора та функціонально-стилістичної
спрямованості висловлювання можуть виражати найрізноманітніші відношення: означальні,
з’ясувальні, обставинні. Іноді в складнопідрядних реченнях відбувається нашарування
одних відношень на інші.
Часто прості речення можна перебудувати на складні,
складносурядні - на складнопідрядні і навпаки. Наприклад:
Прості речення
|
Складносурядне речення
|
Складнопідрядне речення
|
У небі, незважаючи на спеку, вилися жайворонки.
|
Була спека, але жайворонки все одно вилися у небі.
|
Хоча була спека, жайворонки все одно вилися у небі.
|
Під час туристського походу хлопці й дівчата значно
здружилися.
|
Був туристський похід, і під час нього хлопці й дівчата
значно здружилися.
|
Коли був туристський похід, хлопці і дівчата значно
здружилися.
|
Через розмиті дороги будівництво мосту тимчасово припинено.
|
Дороги розмило, і будівництво мосту тимчасово припинили.
|
Будівництво мосту тимчасово припинено, бо дороги розмиті.
|
Після дощу яскраво зазеленіла озимина.
|
Пройшов дощ, і озимина яскраво зазеленіла.
|
Озимина яскраво зазеленіла, бо пройшов дощ.
|
Однак, слід зазначити, що заміна дієприслівникового
звороту, у якому обставинні значення ледь окреслені, підрядним реченням не завжди
буває вдалою. Наприклад, у таких реченнях заміна була б абсолютно не доцільною:
Наївшись всмак, напившись вволю, пішов косар
траву косить по полю.
Умій дякувати вчителеві, а, вислухавши слова
похвали, дякуй за науку.
Найбільш поширеним випадком є заміна дієприслівникового
звороту складнопідрядним реченням з підрядною часовою частиною і навпаки.
Необхідно пам’ятати, що відокремлені члени - дієприкметникові
та дієприслівникові звороти - набувають більшої семантичної ваги і виразності, підкреслюють
той чи інший відтінок зображеного явища, ніж синонімічні ї підрядні речення.
Найчастіше складнопідрядні речення зустрічаються
в творах-розповідях і творах-роздумах. Безсполучникові складні речення вживаються
в творах-розповідях, творах-описах і творах-роздумах.
1. Бурячок А. Про прийменник "по" / А. Бурячок // Урок української.
- 2005. - № 5-6. - С.27.
2. Заболотний О. Особливості узгодження присудка в числі з рядом однорідних
підметів / О. Заболотний // Дивослово. - 2003. - № 9. - С.32-33.
3. Козачук Г. Числова відповідність між підметом і простим присудком / Г. Козачук
// Мовознавство. - 1984. - № 12. - С.31-35.
4. Косенко Н. Як правильно говорити українською: практичний посібник / Н. Косенко,
Т. Вакуленко. - Харків: Книжковий клуб сімейного дозвілля, 2007. - 237 с.
5. Попова О. Працюємо над нормами керування на комунікативній основі / О. Попова
// УМЛШ. - 2004. - № 4. - С.59-64.
6. Омельчук С. Формування мовленнєвих умінь при вивченні складнопідрядного
речення / С. Омельчук // УМЛШ. - 2002. - № 1. - С.4-5.
|