Реферат: Изменчивость живых организмов
Реферат: Изменчивость живых организмов
Мінливість — це здатність живих організмів набувати нових ознак у процессі
індивідуального розвитку. Існує два вида мутації: модифікаційна і мутаційна.
Модифікаційна мінливіст не зачіпає генотип організму і отже не є спадковою. В
свою чергу мутаційна мінливість виявляється у зміні генотипу і тому такий вид
мінливості є спадковий. Вперше поняття мутацій увів у науку голландський
вчений де Фіз. У рослини енотери він спостерігав різкі, стрибкоподібні
івдхилення від типової форми, причому ці відхилення виявился спадковими.
Дальші дослідження на різних об’єктах: рослинах, тваринах та мікроорганізмах
показали, що явище мутаційної мінливості властиве всім живим організмам. В
сучасній науці мутаціями називають зміни, що відбуваються в хромосомах під
впливом зовнішнього середовища.
Мутації зачіпають різні сторони будови і функцій організму. Наприклад, у
дрозофіли відомі мутаційні зміни форми крил (аж до повного їх зникнення),
забарвлення тіла, розвитку щетинок на тілі, форми очей, їх забарвлення
(червоні, жовті, білі, вишневі та ін.), а також багатьох фізїологічних ознак
(тривалість життя, плодючість, стійкість проти різних шкідливих впливів
тощо).
Поряд з різкими спадковими відхиленнями значно частіше трапляються невеликі
мутації, які мало чим відрізняються від вихідних форм. Проте встановленні де
Фрізом ознаки мутацій — їх стрибкоподібний характер і спадковість — лишаються
в силі. Мутації здійснюються в різних напрямках і самі по собі не є
пристосувальними, корисними для організму змінами.
Є й несприятливі для організму мутації, які навіть можуть призвести до його
загибелі. Здебільшого такі мутації рецесивні. У поєднанні з алельним
домінантним геном вони фенотипово не виявляються. Але іноді відбуваються і
домінантні мутації, які знижують життєздатність або навіть спричиняють
загибель організму. Розрізняють кілька типів мутацій за характером змін
генотипу.
Найбільш поширені мутації, не зв’язаніз видимими в мікроскоп змінами будови
хромосом. Такі мутації являють собоюякісні зміни окремих генів і називаються
генними мутаціями. При таких мутаціях відбувається зміна послідовності
нуклеотидів у хромосомній ДНК, випадання одних і включення інших нуклеотидів
змінюють склад молекули РНК, що утворюється на ДНК, а це, в свою чергу,
зумовлює нову послідовність амінокислот при синтезі білкової молекули.
Внаслідок цього в клітині починає синтезуватися новий білок, що приводить до
появи в організмі нових властивостей.
Відомі мутації, пов’язані з видимими перетвореннями хромосом — хромосомні
мутації. До таких змін належать, наприклад, переміщення частини однієї
хромосоми на іншу, їй не гомологічну, повертання ділянки хромосоми на 180° та
ряд структурних змін окремих хромосом.
До особливої групи мутацій належать зміни кількості хромосом. Ці мутації
зводяться до появи зайвих або втрати деяких хромосом. Такі зміни в
хромосомному складі відбуваються внаслідок порушення з якихось причин
нормального ходу ейозу, коли замість розподілу хромосом між двома дочірними
клітинами обидві гомологічні хромосоми опиняються в одній клітині. Звичайно
такі порушення знижують життєздатність організму (наприклад сіндром Дауна).
Мутації завжди пов’язані із змінами в будові або кількості хромосом. Якщо ці
зміни відбуваються в статевих клітинах, то вони виявляються в тому поколінні,
яке розвивається із статевих клітин. Але зміни можуть також бути і в
соматичних клітинах. Їх називають соматичними мутаціями. Такі мутації ведуть
до зміни ознаки тільки частини організму, який розвивається із змінених
клітин.
У тварин соматичні мутації не передаються наступним поколінням, оскільки із
соматичних клітин новий організм не виникає. Інакше буває в рослин. За
допомогою відсадків і щеплення іноді вдається зберегти виниклу зміну, і вона
виявляється стійкою, спадковою.
Розрізняють спонтанні і індуковані (штучно викликані) мутації. Зараз відомо,
щомутації можуть виникати під впливом як внутрішніх факторів організму, так і
умов зовнішнього середовища. Дією рентгенівського променів, ряду хімічних
сполук (наприклад іприту, формальдегіду), зміною температури можна штучно
викликати мутації. Ряд таких мутацій було штучно викликано у мухи дрозофіли,
у мишей та інших тварин, а також у рослин. Правда, штучне викликання мутацій
поки що не є ще “планомірним”. Дія мутагенних факторів збільшує частоту
мутацій, але людина в більшості випадків не може викликати певну мутацію,
тобто саме таку, яку потрібно.
Мутації — велика річ! Багато користі, але й лиха приносять вони живим
організмам. Ось чому так болюче, на сьогоднішній день, постає питання
забрудненого навколишнього середовища. Останнім часом мутагени (фактори що
викликають мутації) виявлені в усіх середовищах: у водному, у повітряному, у
грунті. А особливо небезпечним і сильним мутагеном є радіоактивне проміння. І
ця проблема дуже актуальна у нас на Україні у з’вязку з Чорнобилем. Вивчення
впливу радіації і засобів лікування “променевих” хвороб є однією з головних
завдань сучасної науки
|