Большая коллекция рефератов

No Image
No Image

Реклама

Счетчики

Опросы

Оцените наш сайт?

No Image

Особливості тренувального процесу біатлоністів

Особливості тренувального процесу біатлоністів

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Спрямованість спортивного тренування
    • 1.1 Підготовчий період
    • 1.2 Змагальний період
  • Розділ 2. Основні поняття спортивного тренування: термінологія, засоби тренування
  • Розділ 3. Методи лижної підготовки та контролю
    • 3.1 Методи підготовки
    • 3.2 Контроль і самоконтроль
    • 3.3 Домашнє завдання
  • Розділ 4. Режим харчування та його значення для біатлоністів
  • Розділ 5. Засоби, методи й навантаження функціональної підготовки
  • Висновки
  • Список використаної літератури
Вступ

Тренувальний процес у біатлоні складається з лижної (гоночної) і стрілецької підготовки. Оскільки стрілецька підготовка зв'язана з застосуванням вогнепальної нарізної зброї, вона може здійснюватися тільки під контролем і при особистій участі фахівця зі стрільби, у досконалості знаючий весь комплекс заходів для техніки безпеки в звертанні зі зброєю. Отже, стати біатлоністом можна, лише займаючись у спеціальній спортивній секції або школі, де культивується цей вид спорту. Самостійно ж підвищувати свою спортивну майстерність можливо лише в гоночній підготовці. Тому багато питань, пов'язані зі становленням спортивно-технічної майстерності починаючих біатлоністів, стосується і спортсмена, і його тренера одночасно. Така специфіка цього виду спорту.

Актуальність.

Аналіз передової наукової і науково-методичної літератури вказує на необхідність звернути увагу на особливості тренувального процесу біатлоністів. Досить важливим моментом процесу тренування в біатлоні є спрямованість даного процесу на використання комплексності підходу до організації циклів підготовки.

Предмет дослідження: особливості тренувального процесу.

Об`єкт дослідження: структура та спрямованість тренування

Проблема: полягає в тому, щоб правильно цілеспрямовано організувати процес тренування та поєднати в ньому різні види спортивної підготовки

Робоча гіпотеза: можна вважати, що важливим етапом тренувального процесу в біатлоні є використання різних тренувальних вправ розрахованих на вікові особливості, особливе місце належить періодизації етапів тренування.

Мета даної теми полягає в наступному з`ясувати особливості тренувального процесу у біатлоністів.

Задачі дослідження:

Охарактеризувати особливості періодизації тренувального процесу.

Вміти оперувати основними поняттями спортивної термінології біатлону.

З`ясувати які є основні методи лижної підготовки, контролю.

Проаналізувати значення режиму харчування для біатлоністів.

Охарактеризувати використання засобів, методів і об`ємів функціональної підготовки в біатлоні.

Методи і організація дослідження:

Аналіз наукової і науково-методичної літератури.

Аналіз і синтез.

На основі одержаних даних дослідження були проаналізовані:

відомості наукової і науково-методичної літератури;

досвід провідних спеціалістів в даній області;

аналіз особливостей впливу значних навантажень на організм.

Наукова новизна: узагальнені сучасні дані про особливості тренувального процесу в біатлоні дають можливість вибору найбільш раціонального підходу для розвитку фізичних даних та перспектив у великому спорті.

Практична значимість: для організації спрямованого процесу тренування та досягнення результативності в даному виді спорту з раннього віку необхідно керуватися особливостями періодизації спортивних тренувань, використання спеціальних вправ спрямованих на розвиток фізичних якостей спортсмена-біатлоніста.

Розділ 1. Спрямованість спортивного тренування

1.1 Підготовчий період

1-й етап. Цей період вирішує задачі загально фізичної підготовки спортсменів: зміцнення їхнього здоров'я, всебічний фізичний розвиток на основі підготовки до здачі комплексів нормативів, загартовування, створення передумов для удосконалення техніки в лижних гонках, оволодіння різноманітними руховими навичками, прищеплювання інтересу до систематичних занять спортом, виховання працьовитості.

Основні задачі етапу: створення точних уявлень про техніку виконання як кожного елемента, так і всього ковзного кроку в цілому; закріплення вивчених елементів і техніки ходів у цілому; підготовка опорно-рухового апарата (м'язів, суглобів, зв'язок) до виконання більш тривалої роботи в зимових умовах. У цей же період вирішуються і такі задачі: спортсмени навчаються контролювати і приймати граничні пози фаз ковзного кроку і змінювати їх; виконувати і контролювати рухи відштовхування руками без палиць і ногами без лиж; учаться імітації в кроці й у стрибку [2, 301].

У стрілецькій підготовці вивчається техніка безпеки при стрільбі в тирі і на стрільбищі; освоюється й удосконалюється техніка стрільби в спокої і при фізичному навантаженні з положення лежачи з упора; техніка стрільби в косовицю з положення лежачи з ременя і стоячи з пневматичної (або іншої полегшеної) гвинтівки; вивчається матеріальна частина малокаліберних гвинтівок ТОЗ-12; БІ-6; створюється спеціальна база для удосконалення, техніки стрілецької підготовки в змагальному періоді тренування (на снігу).

Поставлені задачі вирішуються засобами загально фізичної підготовки, вихованням таких якостей, як сила, швидкість, витривалість, спритність, гнучкість, рівновага, розслаблення.

Основні засоби тренування: кросовий біг, ходьба, змішане пересування по пересіченій місцевості, імітація техніки лижних ходів на місці й у русі (з палицями і без них, з гумовими амортизаторами, за допомогою спеціальних пристосувань блокової конструкції), пересування на лижоролерах і роликових ковзанах.

Основні методи тренування: рівномірний, перемінний, ігровий, круговий, контрольний. У стрілецькій підготовці велике місце приділяється імітації стрільби і стрілецьким вправам по паперових мішенях і мішенним установкам переважно без навантаження.

Контрольні іспити проводяться наприкінці 1-го етапу.

2-й етап. На цьому етапі створиться спеціальна база функціональної підготовки (серпень-жовтень).

Основні задачі етапу: подальше підвищення загальної витривалості, удосконалювання техніки лижних ходів за допомогою імітаційних вправ і пересування на лижоролерах; у підготовці до стрільби -- набуття навичок ведення швидкої стрільби з положення лежачи з упора, лежачи з ременя (рука на упорі) у спокої і після фізичного навантаження різного характеру (у сполученні з загально-фізичною і спеціально-фізичною підготовкою, із кросовим бігом і пересуванням на лижоролерах). Виховання морально-вольових якостей.

Часткові задачі: розвиток швидкісної і силової витривалості, удосконалювання окремих елементів техніки стрільби (приготування, дихання, прицілювання, обробка спуска курка) при фізичному навантаженні, підвищення скорострільності [10, 122].

Основні засоби тренування: кросовий біг, ходьба, змішане пересування по пересіченій місцевості, пересування на лижоролерах, виконання імітації лижних ходів у русі, вправи на швидкість і силу, стрільби по паперових мішенях і установкам.

Додаткові засоби: спортивні ігри, стрілецькі вправи з використанням тренажерних пристроїв, імітація стрільби.

Основні методи тренування: ті ж, що і на першому етапі.

Наприкінці етапу звичайно організуються змагання і тестування по літньому біатлоні (стрілянина лежачи з упора).

3-й етап. Це -- передзмагальний етап, його задача підвищувати рівень функціональної підготовки спортсмена при пересуванні на лижах (листопад-грудень).

Основні задачі етапу: подальше виховання загальної витривалості, удосконалювання техніки пересування на лижах, закріплення навичок високої якості стрільби лежачи з упора і з ременя (рука на упорі) при фізичному навантаженні, ознайомлення з варіантами підходу до стрільбища.

Тренувальні навантаження наростають поступово, в основному за рахунок збільшення обсягу циклічної роботи. Перші два тижні тренування переважно рівномірна. Інтенсивність пересування на лижах підтримується в першій і другій зонах. Побудова тренувальних планів на цьому етапі виробляється з урахуванням календаря змагань і поточної підготовленості спортсменів.

1.2 Змагальний період

1-й етап. Змагальний, основна його спрямованість -- придбання і збереження найвищої спортивної форми.

Основні задачі етапу: подальше удосконалювання гірської техніки і техніки лижних ходів, виховання загальної і спеціальної витривалості, стабілізація навички ведення оптимально швидкого і точного стрільби з положення лежачи з упора і лежачи з ременя (рука па упорі) у спокої і при фізичному навантаженні, виховання морально-вольових якостей, вихід на заплановані спортивні результати [10, 123].

Основні засоби тренування: пересування на лижах і спеціально-підготовчі вправи в лижній і стрілецькій підготовках. Засоби загальної фізичної підготовки на цьому етапі застосовуються для підтримки загальної тренованості й активного відпочинку.

На цьому етапі необхідно широко застосовувати вправи для удосконалювання гірської техніки (підйомів, спусків, поворотів). Основні контрольні іспити на цьому етапі -- систематична участь у змаганнях з лижних гонок, біатлонові (за спрощеними правилами), стрільби лежачи з упора, лежачи з ременя (рука на упорі), і найпростішому слалому на гоночних лижах.

2-й етап. Післязмагальний, починається після закінчення останніх змагань на снігу (звичайно з 1 квітня по 1 травня). Терміни і тривалість цього етапу можуть подовжуватися або скорочуватися в залежності від стану сніжного покриву, стану здоров'я спортсмена, його підготовленості і т.д.

Основні засоби тренування: ходьба, біг, гімнастика загального і спеціального впливу, плавання, спортивні ігри, імітація стрільби (неодружений тренаж) і різні види спортивно-кульової стрільби в тирі.

Розділ 2. Основні поняття спортивного тренування: термінологія, засоби тренування

Спортивне тренування -- це педагогічний процес, що має своєю метою підготувати спортсмена до ведення спортивної боротьби в умовах змагань.

Тренованість - результат впливу тренування на організм спортсмена. Ця міра пристосовності організму до конкретної роботи в результаті тренування.

Тренувальне навантаження -- сумарний вплив виконаних вправ на організм спортсмена. Основними факторами, що визначають навантаження, є се обсяг (загальна кількість виконаних вправ, пройдених кілометрів), інтенсивність виконуваних вправ (визначається за ЧСС) [9, 75].

Об`єм тренувального навантаження -- це кількість виконаної тренувальної роботи. Він виміряється кількістю тренувальних днів, їхньою кількістю і тривалістю тренувань, довжиною подоланих відрізків дистанції, кількістю кілометрів за тиждень, місяць, рік, кількістю стартів і т.д. Звичайно обсяг тренувального навантаження по загально-фізичній підготовці (ЗФП) виражається в годинник, а по спеціально-фізичній (СФП) і лижної підготовкам, об'єднаним загальним поняттям -- циклічне навантаження -- у пройдених кілометрах, по стрілецькій підготовці -- кількістю пострілів.

Інтенсивність тренувального навантаження. Виявляється в реакції організму на виконувану роботу. На початковому етапі підготовки біатлоністів інтенсивність тренувального навантаження необхідно оцінювати по зміні частоти серцевих скорочень (ЧСС), тобто за пульсом. На більш пізньому етапі застосовується паралельно й інший метод, що характеризується відсотком швидкості, що задається, показаної на відрізках дистанції в порівнянні з максимально можливої. Оскільки застосовувані основні циклічні засоби в лижній підготовці (ходьба, біг, імітація, пересування на лижоролерах і лижах) мають різний вплив на спортсмена, необхідний строгий облік інтенсивності виконуваного навантаження на всіх етапах і періодах підготовки спортсменів. Інтенсивність виконуваного тренувального навантаження в біатлоні підрозділяється на 5 зон.

1-а зона - аеробно-відновлювальна. Використовується мало інтенсивне пересування. ЧСС - 140 уд/хв. (20--23 удару за 10 с). Тривалість одноразової роботи -- 2 і більш годин. Вправи в цій зоні навантаження застосовуються для активного відпочинку, оздоровлення, розучування окремих елементів техніки лижних ходів і техніки стрільби. Питома вага такого навантаження в річному циклі складає 15 - 25 % від загального обсягу.

2-а зона -- аеробно-тренувальна. Вправи спрямовані на розвиток загальної (базової) витривалості, на розвиток аеробних (дихальних) механізмів енергозабезпечення, ЧСС -- 150±5 уд/хв. (24 -- 26 ударів за 10 с). Тривалість одноразової роботи для юнаків менш 2 годин, для дорослих до 3 - 4 годин. Вправи спрямовані переважно на розвиток аеробних дихальних механізмів енергозабезпечення. Застосовуються рівномірний, перемінний і повторний методи тренування. Обсяг навантаження в даній зоні інтенсивності складає приблизно 40 % від загального обсягу. Починаючі біатлоністи виконують при даній інтенсивності основний обсяг циклічного навантаження.

3-а зона змішана, з аеробною спрямованістю. Вправи спрямовані па розвиток функціональних основ спеціальної витривалості. ЧСС - 170±5 уд./хв (27 - 29 ударів за 10 с). Тривалість одноразової роботи - 1 - 1,5 години. При даній інтенсивності не відчувають сильного стомлення, але їм приходиться мобілізувати зусилля на підтримку заданого темпу, повноцінного дихання і раціональної техніки пересування протягом тривалого часу. Застосовуються повторний, інтервальний і перемінний методи тренування. Обсяг навантаження даної інтенсивності складає приблизно до 25 % загального обсягу циклічного навантаження. Переважна спрямованість роботи -- розвиток спеціальної витривалості [10, 126].

4-а зона -- змішана, з анаеробною спрямованістю. Вправи спрямовані на розвиток переважно спеціальної, швидкісної витривалості. ЧСС--180±5 уд/хв. (29 - 31 удар за 10 с). Тривалість одноразової роботи від 30 хвилин до 1 години. При даній роботі що займається приходиться переборювати неприємні відчуття сильного стомлення. Застосовуються повторний і інтервальний методи тренувань. Обсяг такої роботи в річному циклі обмежений -- 5 - 10 %.

5-а зона -- анаеробно-тренуюча. Вправи спрямовані переважно, на розвиток швидкісних можливостей, підвищення абсолютної швидкості, сили штовхальний рухів). ЧСС --більш 180 уд/хв. (31 -- 33 удару за 10 с). Тривалість одноразової роботи 20 -- 30 хв. Застосовуються повторний і інтервальний методи тренувань. Обсяг такої роботи в річному циклі незначний, приблизно до 5 %.

Додатково враховується ще і змагальне навантаження, обсяг якого в залежності від швидкості пересування і ЧСС відносять переважно до 3-ї або 4-ї зон інтенсивності. Починаючим біатлоністам і тренерові необхідно добре знати названі зони інтенсивності і керуватися ними при виконанні однократного тренувального навантаження, постійно контролюючи них по пульсі.

Загальна витривалість -- це здатність спортсмена тривалий час виконувати будь-як тренувальну роботу (навантаження). Витривалість тісно пов'язана з поняттям «стомлення». Оскільки головною перешкодою до виконання тривалого тренувального навантаження є стомлення, загальну витривалість варто розглядати як здатність довгостроково протистояти стомленню, тобто виконувати будь-яку роботу, незважаючи на стомлення.

Мірою витривалості буде час, протягом якого спортсмен зможе виконувати роботу у вправах, родинних за своїм характером пересуванню на лижах, наприклад кросовий біг [10, 80].

Спеціальна витривалість -- здатність спортсмена виконувати специфічне навантаження протягом часу, обумовленого в біатлоні змагальними дистанціями. Спеціальна витривалість є основною фізичною якістю, від якого залежать високі спортивні результати в гоночній підготовці, а отже, і в біатлоні в цілому. Основною умовою її виховання є обсяг виконуваного тренувального навантаження різної інтенсивності.

Іншими словами, зростання спеціальної витривалості залежить від оптимального співвідношення між загальним обсягом навантаження в основних засобах підготовки й обсягом швидкісної роботи.

Загальна фізична підготовка (ЗФП) спрямована па підвищення рівня всебічного розвитку спортсмена, зміцнення його здоров'я, розширення функціональних можливостей. Вона дозволяє вирішувати наступні задачі:

-- виховання основних фізичних якостей (сили, швидкості, загальної витривалості, гнучкості, спритності, рівноваги, розслаблення) і на цій основі створення функціональної бази, необхідної надалі для досягнення високих спортивних результатів;

-- оздоровлення біатлоністів, загартовування;

-- забезпечення активного відпочинку в періоди зниження спеціальних тренувальних навантажень шляхом переключення на інший засіб тренувального навантаження;

-- поліпшення морально-вольової підготовки спортсменів.

Таким чином, цілеспрямована загальна фізична підготовка створює той фундамент, на якому розвиваються й удосконалюються спеціальні якості біатлоніста [12, 200].

Засоби загальної фізичної підготовки:

Вправи для виховання сили окремих м'язових груп -- гімнастичні, виконувані без предметів і з різними предметами (зі штангою вагою 10 -- 15 кг, гантелями, гирями, каменями, набивними м'ячами, гумовою камерою, наповненої піском), на гімнастичних снарядах (брусах, гімнастичній стінці, колоді, коні) і з партнером, стройові вправи.

Вправи для виховання швидкості -- біг на короткі дистанції 30 -- 60 м, стрибки в довжину й у висоту з розбігу, різні види метань, естафети, баскетбол, футбол, волейбол, ручний м'яч, регбі.

Вправи для виховання загальної витривалості -- ходьба і біг різної інтенсивності по стадіоні, шосе і пересіченої місцевості; плавання різними стилями на відрізках 100 -- 300 м, веслування, велокрос, ковзанярський спорт, хокей, баскетбол, футбол, ручний м'яч, регбі, водне порожнє; спортивне орієнтування; туризм, вправи комплексу ГТО і дихальна гімнастика.

Вправи для виховання спритності -- різні види стрибків (у висоту, довжину, із шостому, у воду з вишки і трампліна), лазіння по канаті, вправи на координацію рухів без предметів і з предметами, елементи спортивної акробатики, волейбол, ручний м'яч, баскетбол.

Вправи для виховання гнучкості -- розтягування без предметів і з предметами, на гімнастичних снарядах, з обтяженням, за допомогою партнера і із самозахопленнями [12, 210].

Вправи для виховання рівноваги -- вправи при зменшеній і хитній площі опори на різній висоті.

Вправи для виховання довільного розслаблення м'язів -- короткочасні максимальні довільні напруги і розслаблення окремих м'язових груп. Вправи в різних вихідних положеннях без снарядів і зі снарядами, з обтяженням, виконувані по типу ізометричного режиму з миттєвими м'язовими напругами. Наприклад, з основної стійки нахилити тулуб уперед, поставити руки в сторони - сильно напружити м'язи рук і плечового поясу, пальці зжати в кулаки. Тримати 1 - 2 секунди. Розслабити м'язи і прийняти вихідне положення.

Спеціальна фізична підготовка (СФП) спрямована на виховання специфічних якостей, необхідних біатлоністові для досягнення високих результатів у лижній гонці й оволодіння технікою основних вправ (навичок) при пересуванні на лижах і технікою стрільби.

Спеціальна фізична підготовка біатлоніста будується на базі ЗФП і вирішує наступні задачі: виховання спеціальних якостей біатлоніста -- сили, швидкості, витривалості, гнучкості, рівноваги; переважне удосконалювання якостей і навичок, необхідних для оволодіння технікою пересування на лижах і технікою стрільби; виборчий розвиток м'язів і груп м'язів, на які йде основне навантаження в біатлоні; усунення індивідуальних недоліків у фізичному розвитку; виправлення помилок у техніці [9, 128].

Засобу спеціальної фізичної підготовки: це вправи, що по своїй структурі і характерові подібні з рухами лижника-гонщика і стрілка. Вони створюють координаційну основу для оволодіння технікою пересування на лижах і розвивають ведучі функції організму. До них відносяться:

· імітація лижних ходів на місці (з палицями і без них), поперемінного двукрокового ходу (з палицями і без них) по рівнинній території й на підйомах; лижних ходів на місці (одночасний, поперемінний) з гумовим амортизатором (зі зброєю на плечі і без нього); поперемінного й одночасного ходів на місці за допомогою пристосувань блокової конструкції;

· ходьба і біг по пересіченій місцевості з імітацією поперемінного двукрокового ходу;

· пересування на лижоролерах, роликових кониках або роликових лижах;

· пересування на лижах по замінниках снігу (хвої, соломі, тирсі, пластикових щітках і т.д.).

Лижна (гоночна) підготовка спрямована на удосконалювання техніки пересування на лижах.

Основний засіб тренування -- пересування на лижах.

Стрілецька підготовка спрямована на удосконалювання техніки стрільби.

Основні засоби тренування -- імітація стрільби (неодружений тренаж) і різні вправи спортивно-кульової стрільби без навантаження.

Комплексна підготовка спрямована на удосконалювання техніки стрільби при фізичному навантаженні, специфічного для біатлоніста. Техніка стрільби удосконалюється на фоні виховання основних фізичних якостей (сили, швидкості, силової, загальної і спеціальної витривалості, гнучкості, рівноваги) за допомогою вправ загальної і спеціальної фізичної підготовки і пересування на лижах.

У комплексній підготовці техніка і фізичні якості спортсмена удосконалюються паралельно, от чому різні види такої підготовки на всіх етапах річного циклу мають вирішальне значення для досягнення високих спортивних результатів. Особливе місце займає змагальна підготовка, тісно пов'язана з технічною, тактичною і психологічною підготовками в лижній гонці і стрілянні.

Співвідношення видів підготовки в річному циклі для починаючих біатлоністів приводиться в таблиці 1.

Функціональна підготовка спрямована на розвиток і удосконалювання всіх систем організму спортсмена (серцево-судинної, дихальної, м'язової, нервової й ін.) за допомогою вправ, виконуваних у різних зонах інтенсивності. Основна її умова -- виконання визначеного обсягу циклічного навантаження (пересування на лижах, лижоролерах, кросовий біг, ходьба, імітація), строго дозованої по інтенсивності на окремих етапах тренування. Функціональна підготовка біатлоніста пов'язана безпосередньо з вихованням загальної і спеціальної витривалості.

Рівень її визначається за допомогою різних тестів, що передбачають виконання стандартного навантаження з наступним аналізом її впливу на організм. Реакція організму оцінюється по зміні пульсу, кров'яного тиску, хімічного складу крові (нагромадженню лактату) і інших показників. Тестування повинне проводитися систематично 1 -- 2 рази на тиждень, щоб можна було з достатньою надійністю судити про характер реакції організму на пропоноване тренувальне навантаження.

Таблиця 1 Наближене співвідношення ЗФП і СФП, лижної, стрілецької і комплексної підготовок у річному циклі для новачків, %

Період тренування

Місяць

Етап

Вид підготовки

Загально-фізична

лижна

стрілкова

комплексна

Підготовчий

V - VII

1

50

10

30

10

VIII - X

2

40

20

20

20

XI - XII

3

30

30

20

20

Змагальний

І - ІІІ

1

20

40

10

30

ІV

2

55

5

30

10

Спортивна форма - найвища готовність людини до досягнення спортивних результатів. У біатлоні, так само як і в інших видах спорту, така форма виявляється у вигляді результату, що перевищує найкращий результат у тренуванні або близький до нього. Становлення спортивної форми протікає за такими фазами.

Перша (придбання спортивної форми) звичайно відбувається в підготовчому періоді тренування, коли створюється фундамент загальної і спеціальної фізичної підготовки.

Друга (збереження спортивної форми) складає звичайно кінець підготовчого і весь змагальний періоди. Ця фаза характеризується підвищенням спортивних результатів. Тривалість її залежить від результатів засвоєння основ попередньої підготовки [9, 132].

Третя фаза (втрата спортивної форми) -- пов'язана зі стомленням, яке з часом наростає, у результаті участі в змаганнях. У цей час необхідно робити або переключення на іншу роботу, або організувати відпочинок.

Відновлення організму спортсмена - невід'ємна сторона тренувального процесу, не менш важлива, чим саме тренування. Вона пов'язана з підвищенням функціональних можливостей організму і спортивної працездатності.

У даний час засоби відновлення прийнято поділяти на три основні групи: педагогічні, психологічні і медико-біологічні (фізіотерапевтичні, фармакологічні і гігієнічні). Використання цих засобів залежить від характеру і величини тренувальних навантажень, етапу тренування, стану здоров'я спортсмена, рів